Із Луганська – в Магадан. Збулась російська мрія українського біженця

Сайт Укроп описує історію українського біженця, який все джиття марив Росією, але Магадан дещо приземлив потіб ісконноруского.

З початком активної фази АТО і постійними обстрілами міст терористами Донбасу, жителі Луганської та Донецької областей стали виїжджати в безпечні регіони, повідомляє УКРОП з посиланням на informator.lg.ua. Багато українців виїхали шукати кращого життя в Російську Федерацію, де їм обіцяли теплий прийом. Але замість сонця сочинських пляжів вимушені переселені відчули мінусові температури найвіддаленіших куточків Росії. Біженці з Донбасу виявилися просто незручними у великій Росії.

28-річного луганчанина Дмитра дуже не подобалася життя в Україні. До своїх років він, «в університетах не навчався», перебивався випадковими заробітками, але мав при цьому цілих два кредити: на пральну машину і дорогий професійний фотоапарат («ну, це ж круто!»), а також, в навантаження, кредитну картку, гроші з якої були давно витрачені, а банк чомусь просив їх повертати (яке нахабство – з відсотками!).

Повертати, природно, не хотілося. Але тут – о диво! – з’явилася можливість зі спокійною душею піти від всіх «українських» проблем, і виїхати, нарешті, в улюблену Росію. Отримати хай і стидний, але грошовий і стабільний, як щиро вважав Дмитро, статус біженця.

Не вийшло.

Першим «перевалочним пунктом» став Ростов, куди Дмитро разом зі своєю дівчиною і її дитиною поїхали погостювати до родичів, «поки будуть оформляти документи». Але час минав, а давати статус біженця здорового, майже 30-річному хлопцеві ніхто не поспішав. Натомість запропонували йти працювати на будівництво, але Дмитро вважав пропозицію не дуже привабливим, і категорично відмовився.

Наступною точкою на карті стала Тула, де живе і працює дядько луганчанина. Але «гостини» були недовгими: родич швидко дав зрозуміти Дмитру, що в його двокімнатній квартирі і так вистачає мешканців, та ще трьом, звичайно, раді, але лише вкрай нетривалий час.

Відчайдушний хлопець знову звернувся за бажаним статусом біженця, але на цей раз йому запропонували, щоб не оббивав пороги чиновницьких установ, пожити в Сімферополі, в споруджуваному санаторії. Але – всього два тижні, поки будівельники не закінчать роботи.

І порадили знайти, нарешті, роботу.

Йде 13-й день проживання Дмитра в Сімферополі… А російська мрія все ніяк не стає реальністю.

No Replies to "Із Луганська - в Магадан. Збулась російська мрія українського біженця"